Зрозуміти, що у дорослого чи дитини не все гаразд зі слухом, допомагають дослідження та огляд профільних лікарів. До таких досліджень належить аудіометрія – процедура, яку обов’язково проводять під час першого візиту до спеціалізованої клініки. Її мета полягає у встановленні мінімальної інтенсивності звуку певної частоти, яку може почути пацієнт. Отримані результати лікар порівнює з нормою для різних вікових груп, щоб підтвердити або спростувати наявність проблем зі слухом та оцінити ступінь їх серйозність. Якщо показники завищені (рідше – занижені), тоді йдеться про патологію. З урахуванням отриманих під час обстеження даних формується аудіограма, де вказують інтенсивність звуків, що чує людина, та їх частота.
Процедура має досить багато переваг: безболісність, невелика тривалість, моментальне отримання результатів, а також прийнятна вартість. Зробити аудіометрію можна із застосуванням різних методик – суб’єктивних та об’єктивних. Для проведення діагностики можна звернутися до Центру Слуху, де слухопротезист підбере оптимальний спосіб дослідження саме для вас чи вашої дитини. Не зайвим буде заздалегідь розібратися, чим методи відрізняються між собою та коли необхідно звернутися до слухопротезиста.
Кому потрібно записатися на обстеження?
Обстеження слуху за допомогою аудіометрії необхідне при:
- відчутному самою людиною погіршенні сприйняття звуків;
- захворюваннях нервової та акустичної системи вродженого характеру у малюків;
- запаленні слухового нерва;
- роботі в умовах підвищеного шумового навантаження (на залізниці, в цеху поряд із верстатами, в аеропорту тощо);
- впливі на організм токсинів, які можуть призвести до зниження слуху;
- наявності енцефаліту, менінгіту та інших інфекцій ЦНС у медкарті;
- системному прийомі медикаментів, які негативно впливають на орган слуху;
- пошкодженні шиї та голови, а також вух;
- інсульті в анамнезі;
- пухлинах головного мозку або вуха;
- середньому отиті, мастоїдиті, лабіринтиті.
Чим відрізняється суб’єктивна аудіометрія від об’єктивної?
Бувають різні види аудіометрії в залежності від способу проведення дослідження.
Суб’єктивна – базується на тому, що відчуває сам пацієнт. За допомогою мовної та тональної аудіометрії можна отримати цінну інформацію про відчуття людини, але не виключається симуляція реакцій. Серед плюсів можна відзначити легкість проведення (не потрібне додаткове обладнання) та відсутність потреби у підготовці. Мінус – неможливість обстеження новонароджених та паралізованих хворих.
Об’єктивна за допомогою ОАЕ та КСВП – передбачає стимуляцію органу слуху та фіксацію показників датчиками без безпосередньої участі пацієнта. Дослідження не вказує протипоказань та вікових обмежень, але потребує застосування спеціальних приладів.
Який метод аудіометрії буде кращим саме у вашому випадку (іноді потрібно проводити і суб’єктивне, і об’єктивне дослідження), визначає слухопротезист з урахуванням віку, клінічної картини, загального фізичного стану та інших факторів.